Софт скіли (або м'які навички) є важливою складовою будь-якого спеціаліста, і служба в добровольчих підрозділах ЗСУ дає можливість їх розвинути.
Чому саме добровольчі підрозділи? Бо в них ти можеш долучитися до розвитку підрозділу та зайняти відповідну до твоїх знань посаду, звичайно, якщо в тебе є бажання для цього. Я цей допис пишу на прикладі "Азову", саме цей підрозділ розкрив мій потенціал на повну! В ЗСУ, на жаль, це не так легко зробити, хоча, напевно, все залежить від командування, але я точно не знаю.
Я в "Азові" був з початку його створення, ще до того, як він почав так називатися. Через те, що в мене був досвід служби в строковій армії, я майже від початку займав керівні посади. Від командира відділення до головного сержанта курсу/школи військової школи командирів ім. полковника Є. Коновальця. Ну між цим, ще була майорська посада начальника оперативного відділу, але то таке.
Так, добре, досить самореклами, повернемось до софт скілів!
- По-перше, це комунікація. Так, в ЗСУ не тільки матом спілкуються, адже ти повинен слідкувати за своїми підлеглими, щоб з ними як у фізичному, так і в психічному плані було все нормально. Ти відповідаєш за вирішення конфліктних ситуацій. І від цього ще краще розвивається розуміння людей, лідерство та командна робота.
- По-друге, ініціатива. Ну, це більше про особистість, адже я завжди люблю постійний розвиток. Як наслідок, від ініціативи ти не боїшся нових обов'язків та нових викликів, що, на мою думку, також дуже важливо. Від ініціативи ще розвивається навичка розв'язання проблем. До командира/начальника ти повинен приходити не з проблемою, а з варіантами її вирішення. Ну так мене вчив мій командир.
- По-третє, розвиток логічних та аналітичних здібностей. Адже, чим вище ти ростеш, тим більше знань до тебе надходить. Або коли потрібно спланувати бойову операцію, ти отримуєш багато інформації від розвідки, яку потрібно проаналізувати та спланувати все так, щоб ми виконали бойову задачу. Як наслідок, з цим ще починає розвиватися креативність. Адже не дарма кажуть - військове мистецтво.
Звичайно, це не всі навички, але я виписав ті, що для мене найважливіші. Сподіваюся, цей допис буде цікавим для когось, адже армія - це не завжди совок, про який пишуть постійно. Все залежить від тебе, адже доля у твоїх руках.
З вірою в ЗСУ та перемогу! Слава Україні!
Про автора • Антон Калакуцький
Засновник блогу ПТСР&&ІТ, ветеран АТО та повномасштабного вторгнення, має інвалідність внаслідок війни
Читайте також:
-
Як спілкуватися з людьми з інвалідністю всередині компанії?
Ольга Легінькова •
-
Чому постійні навчання і розвиток важливі і для дорослих спеціалістів?
Юлія Ляховенко •
-
Роль well-being програм у компаніях та як це може допомогти співробітникам
Дарія Литовченко •
-
Інклюзивне лідерство: досвід компанії JTI Україна з розвитку лідерів у компанії
Наталія Волошина •