Чому постійні навчання і розвиток важливі і для дорослих спеціалістів?

Навичка постійного навчання та розвитку в останні роки стає все більш затребуваною серед роботодавців. Чим є необхідність «постійного навчання і розвитку», про яку ми сьогодні часто чуємо в контексті побудови успішної кар’єри? Тягарем, якому потрібно слідувати, інакше ми станемо незатребуваними і неуспішними? Чи драйвером і інструментом, який допомагає реалізовувати наповнюючу і автентичну кар’єру протягом всього життя? Давайте розбиратись.

Пропоную подивитись на це питання з двох кутів зору – зовнішнього і внутрішнього.

Зовнішні чинники

По-перше, постійного навчання або підвищення кваліфікації і опанування нових актуальних навичок вимагає світ, в якому ми живемо. Експерти стверджують, що наш досвід застаріває в середньому кожні 2,5 роки. Станом на зараз. Але швидкість змін, в тому числі в професійному світі продовжує зростати.

З одного боку, це виглядає як постійний пресинг, що диктує нам зовнішній світ: «розвивайся або …»

З іншого, якщо не драматизувати, а подивитись на ситуацію тверезо. Постійне навчання - не означає - безсистемні нескінченні курси, дороговартісні програми, без можливості зупинитись, інакше опинишся на узбіччі ринку праці. Натомість йдеться про усвідомлене ставлення до управління своєю кар’єрою, де навчання і розвиток є важливими чинниками.

Усвідомленість, в цьому випадку, означає розуміння свого кар'єрного вектора, орієнтацію у ринку праці, зокрема у тому, що відбувається у вашій галузі, навколо неї та в цілому, і відповідно побудова індивідуального плану розвитку з метою пропрацювання знайдених розбіжностей, невідповідностей, необхідного заглиблення або вдосконалення.

Зараз ми можемо спостерігати на ринку праці наявність великої кількості вакансій і великої пропозиції від кандидатів. Але це чомусь не призводить до, здавалось би, логічної зустрічі роботодавців і кандидатів там, де мали б співпасти їх інтереси і потреби. Де одні отримали б закриту вакансію, інші – бажану роботу.

Але цього не відбувається, очевидно тому, що роботодавцям потрібні навички, яких немає у тих кандидатів, що є на ринку праці сьогодні. Це означає, що далі тим більше буде працювати skill-based recruitment – пошук на основі певних потрібних навичок і вмінь, на противагу вже застарілому підходу – релевантний досвід + освіта.

Отже, якщо ми хочемо протягом життя залишатись конкурентоздатними на ринку праці, то маємо розуміти, які навички потрібні ринку і нам, з огляду на розвиток кар’єри, який ми собі плануємо. I це не означає панічно-тривожного перескакування з одного навчання в інше. Ні, мова зовсім про інше. Про усвідомлене ставлення до своєї кар’єри, де навчання – це інструмент, який допомагає поєднати потреби ринку і наші власні кар’єрні прагнення.

Внутрішні чинники

Тепер до внутрішніх чинників, які роблять навчання необхідною складовою побудови нашої кар’єри, зокрема в зрілому віці.

Дорослі спеціалісти, досягаючи певних етапів життя, багато часу присвячують переосмисленню своєї кар’єри. І не лише під впливом зовнішніх чинників (вимог, які диктує ринок праці – про це ми говорили вище), а й через внутрішній запит – зміну пріоритетів, цінностей, сенсів, що цілком закономірно відбуваються з віком.

Переосмислення власного досвіду, побудова нових кар’єрних орієнтирів і векторів професійного руху відповідно до нових інтересів, потреб і сенсів ставлять на порядок денний набуття якісно нового досвіду, знань і навичок. Так формується внутрішній запит на навчання. 

Для дорослих спеціалістів тут є своя специфіка. Професорка Лондонської Бізнес-школи Ермінія Ібарра, яка займається дослідженням кар’єрних переходів для дорослих професіоналів, говорить, що для дорослих людей модель «спочатку думай, потім дій», тобто спочатку теоретичні знання, потім практика, більше не працює. Це відбувається через те, що як стверджує Ібарра, зміни яких потребує наша кар’єра, відбуваються не по усталеним правилам і алгоритмам. Це скоріше про невизначеність, про стрибок у невідоме, про дослідження себе, коли ти взаємодієш із зовнішнім світом, відкриваючи себе заново, в нових контекстах, на різних етапах життя.. Отже, йдеться скоріше про навчання на практиці, про пізнання себе в дії, радше ніж лише в роздумах, саморефлексії і засвоєнні пасивної теорії.

Окрім того, реальність, що постійно змінюється, підкидає нам нові й нові можливості, про які ми не здогадувались ще кілька років назад. І пізнання цих можливостей є більш ефективним на практиці через дослідження, через дію, ніж через планування. В процесі такого дослідження часто ми відкриваємо для себе ще цікавіші варіанти, про які ніколи б не дізнались, якби не вийшли за межі теоретичного навчання і планування.

Отже, ми бачимо, що необхідність постійного навчання сьогодні диктується як зовнішньою необхідністю (швидкість змін у світі професій і на ринку праці), так і внутрішньою потребою дорослого професіонала – перестворювати себе і свою кар’єру знову і знову.

Навчання це для дорослих людей має свою специфіку – практичність, дослідження в дії та відкритість до всього нового, що пропонує цей швидкий і різноманітний світ.